17 Травня 2010 року 15:49
[версія для друку]
Ми, хто впродовж багатьох років на високих державних посадах розробляли
та реалізовували незалежну українську зовнішню та безпекову політику,
звертаємося до вас з метою донести нашу глибоку стурбованість щодо
укладення Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань
перебування Чорноморського флоту Російської Федерації (ЧФ РФ) на
території України (далі - Угода), якою продовжено термін перебування ЧФ
РФ на території України на 25 років до 2042 року.
Вважаємо зазначену Угоду такою, що суперечить Конституції України,
шкодить нашим національним інтересам та несе загрозу нашій національній
безпеці.
Статтею 17 Конституції України забороняється розміщення іноземних
військових баз на території України. Пункт 14 «Перехідних положень»
Конституції України допускає тимчасове перебування Чорноморського флоту
РФ на території України на період до закінчення дії базових угод
1997-го року щодо тимчасового перебування Чорноморського флоту РФ на
території України.
Угода від 21 квітня 2010 р. є новим самостійним міжнародним договором
України і, відтак, має розглядатися не через призму пункту 14
«Перехідних положень» Конституції України, а в контексті статті 17
Основного Закону.
Підписавши вищезгадану Угоду, Президент України В.Янукович порушив
Конституцію України, стаття 9 якої визначає, що укладення міжнародних
договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після
внесення до неї відповідних змін.
Ратифікація Угоди у Верховній Раді України була також проведена з
порушенням Конституції України та Регламенту Верховної Ради України,
оскільки засідання Верховної Ради України було відкрито без належного
кворуму (зареєструвалося 211 народних депутатів України), а участь у
голосуванні взяли народні депутати, які не мали права здійснювати свої
повноваження через неналежне складення присяги. Крім того, в підсумках
голосування були враховані голоси тих народних депутатів, які фізично
були відсутні в залі пленарних засідань.
Пов’язавши в Угоді пролонгацію терміну розташування військової бази на
нашій території з ціною на газ, РФ демонстративно порушила Меморандум
про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до договору про
нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, де закріплені зобов’язання
"утримуватись від економічного тиску, спрямованого на те, щоб підкорити
своїм власним інтересам здійснення Україною прав, притаманних її
суверенітету, і, таким чином, отримати будь-які переваги”.
Ми впевнені, що ЧФ РФ на нашій території – це довготривала втрата
суверенітету на частині нашої території; механізм утримання України у
зоні інтересів Росії, втягування нас у конфронтацію з демократичним
світом; є фактором сепаратизму, розколює українське суспільство навпіл,
провокує політичне протистояння.
Нас непокоїть те, що використання Чорноморським флотом РФ земель і
об’єктів на території Криму протягом майже півстоліття, не дасть
Україні можливості задіяти ці ресурси для комплексного
соціально-економічного розвитку Криму в інтересах його мешканців.
Фактор присутності російського флоту провокує протистояння між різними
етнічними громадами, що проживають в Автономній Республіці Крим,
створює загрозу втягування України у воєнні конфлікти з іншими
державами, з якими РФ вирішує свої проблеми засобами збройної боротьби
і залучає до цього сили ЧФ, не питаючи згоди на це в України, і навіть
не ставлячи нас до відома. Більше того, імовірне розгортання Росією
військових дій проти інших держав або вирішення внутрішніх військових
конфліктів силами ЧФ із бази в Севастополі, може спровокувати
терористичні акти на території України.
Ми, хто протягом 20 років займалися питаннями зовнішньої і безпекової
політики України, в тому числі тимчасовим перебуванням ЧФ РФ на
території України, за жодних обставин не дозволяли собі здачі
національних інтересів.
Добре володіючи всіма нюансами переговорного процесу ми не можемо
погодитися з тією формулою, що закладена в Угоді, - поєднання питань
державного суверенітету, національної безпеки та ціни на газ.
Вступаючи на посаду Президента України, В.Янукович складав присягу на
вірність Україні і зобов’язувався «усіма своїми справами боронити
суверенітет і незалежність України». Ті кроки, які здійснюються ним на
посаді Президента, повністю суперечать присязі, яку він складав перед
українським народом.
Україну втягнуто у іноземну кабалу більше ніж на 30 років. Попереду ще
не один такий зовнішньополітичний „прорив”. Нищаться здобутки
Української держави за роки її незалежності. Саме існування суверенної
незалежної України постало під загрозою.
Закликаємо вас не стояти осторонь та не залишатися байдужими до тих
процесів, що наразі відбуваються в нашій державі, продемонструвати
активну громадянську позицію та підтримати національно-демократичні
сили у захисті державного суверенітету та незалежності України, її
демократії та європейського вектору розвитку.
З повагою,
Міністр закордонних справ України (1998-2000 рр., 2005-2007 рр.)
Борис ТАРАСЮК
Міністр закордонних справ України
(1994-1998 рр.) Геннадій УДОВЕНКО
Міністр оборони України (1991-1993 рр.) Костянтин МОРОЗОВ
;)
