Малоросійська частка нашого суспільства на сході, півдні і, особливо в
Криму та Севастополі ще не встигла осягнути глибини тих благ, що мають
звалитися на їх голову від подовження (хоч і всупереч Конституції!)
базування Чорноморського Флоту Росії на території України, як мінімум
до 2042 року.
І їх можна зрозуміти – мо очманіли від такого щастя. Бо ж, на кінець,
Росія погодилась хоч і лише протягом 10 років, але нараховувати за
базування флоту більш-менш відповідну ціну. Але ж, по-перше, чому лише
протягом 10 років, а після 2019 року знову знизити плату в більш ніж у
10 разів і щорічно платити 98 мільйонів доларів. А по-друге, ця
"братська" ціна не йде ні в яке порівняння зі світовою практикою.
Середні ціни на землю під військові бази хоч і всюди різні, але
все-таки оренда 2,3 тис. га японської території коштує приблизно 2
мільярди доларів, то така ж площа в Італії - вже 5 мільярдів. А Росія
займає в Криму територію майже у вісім разів більшу, аж 18 тисяч
гектарів. То, може б кримська і севастопольська влада спробувала
порахувати дійсну вартість своєї землиці та інфраструктури.
А ще, кажуть, Мєдвєдєв пообіцяв щось вкласти у розвиток Севастополя. То
добре, але ж і до цього існувала така угода, російським керівництвом
вона не дуже виконувалась, а загальні внески росіян до бюджету
Севастополя нині складають лише 15%.
Але, допоки прихильники Росії в Криму приходять до тями, прийшла
звістка, що й інші її адепти, тепер уже по всьому півдню теж не забуті
очільниками Кремля.
Як повідомили російські ЗМІ, ще 7 травня відбувся візит прем´єра Росії
Путіна, начальника Генштабу ВС РФ Макарова і голови "Спецстроя" Росії
Аброськіна на об´єкти ЧФ. Перш ніж розглянути наслідки цього візиту,
зверну увагу на те, що влада навіть не інформувала українську
громадськість про такий візит, а може й сама про це не знала.
А тепер по суті.
Як з’ясовується, знову ж із російських газет, харківський пакт – лише
квіточки. Російська влада розвиває успіх і напрацювала (може й за
попередньою згодою нинішньої колоніальної адміністрації) плани аншлюсу
не лише Криму, а всього українського узбережжя. Як пишуть ці газети,
Росія розглядає можливість відкриття нових об´єктів базування
військових судів ЧФ в Україні.
Тож, російські військові об´єкти при згоді сторін і добрій волі Києва
(хтось ще сумнівається, що вона вже є?) можуть з´явитися також у
Миколаєві й Одесі і, можливо, в гирлі Дунаю, де, як вони вважають, в
України й Румунії є територіальні суперечки. "Можливість розширення ЧФ
на захід є своєрідною відповіддю на розширення НАТО на схід, де,
приміром, у Румунії й Болгарії США почали розміщення своїх нових
військових баз", - заявив відомий українцям адмірал Комоєдов. Інший їх
стратег, командувач ЧФ РФ віце-адмірал Клєцков, розповів, що "зараз
опрацьовуються плани не лише переозброєння флоту, постачань нових
кораблів, зброї, але й, що немало важливо, облаштування чорноморців у
Севастополі, інших гарнізонах ...". Вони, ще не вбивши ведмедя,
розповідають, як ділитимуть його шкіру.
Воєначальник поки не розкриває, що конкретно стоїть за даними планами,
але ясно, що ЧФ РФ очікує масштабне військове будівництво і розширення
інфраструктури, де швидше за все на принципах подвійного базування
матимуть право дислокуватися російські військові судна і берегові
частини.
Тепер Європа має зрозуміти, як укріплюватиметься безпека в чорноморському регіоні. Але то їх справа.
Я ж хочу лише привернути увагу українців, що підготовлені в Москві нові
плани суперечать підписаним угодам по базуванню ЧФ, а отже мають
вчинятись урядами і ратифікуватись парламентами нові міжнародні
договори.
Для цього наводжу деякі витяги з угод, підписаних у 1997 році, котрі чітко обмежують ЧФ у пунктах базування.
Основна база Чорноморського флоту Російської Федерації знаходиться в м.
Севастополі (зверніть на це увагу – не Севастополь, а в…).
Чорноморський флот Російської Федерації використовує також такі пункти
базування і місця дислокації: 31-й випробувальний центр з відповідними
об´єктами забезпечення (в районі Феодосії); аеродроми Гвардійське і
Кача з об´єктами забезпечення; військовий санаторій "Ялта" та 830-й
пост зв´язку та ретрансляції в м. Ялта і 1001-й пункт високочастотного
зв´язку в населеному пункті Прибережне Судакського району, 2436-й склад
ракетного палива на станції Мамут. За Росією залишилося 2 пункти
базування корабельного складу: Севастополь і Феодосія. Ось і все.
Та й російські апетити щодо "переозброєння флоту, постачань нових кораблів, зброї" теж обмежені цими угодами.
Відповідно до досягнутих домовленостей (від 9 червня 1995 року і 28
травня 1997 року) Чорноморський флот Росії на території України може
мати 25 тис. чоловік особового складу, у тому числі в частинах морської
піхоти та морської авіації наземного базування – 1987 чол.; 272 од.
кораблів і суден (бойових кораблів – 32, бойових катерів – 20, кораблів
спецпризначення – 16, суден і катерів допоміжного флоту – 130,
пошуково-рятувальних суден і катерів – 40, гідрографічних суден і
катерів – 34). Бойових літаків морської авіації наземного базування (22
од.), звичайних озброєнь і техніки: 132 бойових броньованих машин і 24
артилерійських одиниць калібру 100 мм і вище.
Маємо не допустити окупації нашої території та втягування нашої держави в протистояння з сусідами.
Петро ПРОЦИК
