Стаття Вячеслава Чорновола Маємо всі ознаки появи в нашій державі того, що на Заході означається поняттям "мафія": організовані злочинні клани, що мають своїх "хрещених батьків", одержують незаконні надприбутки й ведуть боротьбу за перерозподіл сфер впливу за допомогою замахів і вбивств. Як було вже в Криму і Києві, у Донецьку і Одесі.
І все ж наша мафія має свої окремі "українські" особливості. Швидко розбагатілі "нові українці", що почали вести між собою криваві розборки, — не підпільні контрабандисти чи законспіровані нелегали. Вони, як правило, представляють офіційно зареєстровані фірми, платять сякі-такі податки, акуратно звітують перед державними органами, і разом з тим умудряються половину своєї діяльності й своїх прибутків заховати "в тінь", подалі від державних податків і державного бюджету. Те, що добра половина нашої економіки є "тіньовою", а вивезення капіталу, переважно незаконного походження, набуло небувалих розмірів, визнають сьогодні найвищі керівники держави.
Задумаймося, чи можливе щось подібне — присвоєння для власного вжитку половини можливих надходжень до бюджету — у будь-якій із країн, що борються з мафією, наприклад у США чи Італії?
Отож особливістю нашої мафії є її зрощення з корумпованою значною частиною державного апарату, з правоохоронною та судовою владою, перетворення її в державно-кримінальну мафію. Без податкового чи митного інспектора, міліціонера, працівника держадміністрації чи місцевого самоврядування, що бере з виробничника чи торгівця значно нижчий за державний податок, але у власну кишеню (і кишеню вищого начальства), розгул тіньової економіки в державі був би неможливий. Зрештою, хабар може бути не тільки в грошовому чи натуральному вигляді, а й у формі взаємних послуг ("ти мені — я тобі"), але завжди в обхід закону і за рахунок держави. То хіба всі такі урядовці не належать до мафії?
Коли дрібні урядовці беруть потроху, то мають за взірець своїх вищих начальників, що беруть багато та ще й просто з нашого нещасного бюджету. Хіба не дотичні до урядової мафії, скажімо, колишні міністри фінансів і сільського господарства, які — при наших фінансових нещастях — відвалили понад трильйонний пільговий кредит народному депутатові — голові колгоспу нібито на його "взірцеве" господарство, а насправді для "прокручування" через комерційні структури і одержання "навару"?
Якось на зустрічі з виборцями мені надійшло несподіване запитання: "Яка, на Вашу думку, різниця між нашою мафією і західною, італійською, наприклад?" Відповідь очевидна, їхня мафія формується знизу догори — і підкуп поліційного начальника чи, як виняток, міністра — найвище її досягнення. Наша ж мафія розпочинається згори — від високопоставлених злодіїв з "партії влади", які, користуючись своїм високим становищем, за своїми потребами намагаються формувати законодавство, а за своїм образом і подобою — підлеглих їм керівників, гріхи яких при необхідності покривають.
Тому спроби подолати нашу мафію знизу хоч і корисні, але великих успіхів не принесуть, бо система вміє захищатися. Потрібні найрішучіші дії згори — дії Президента, прем´єр-міністра, Генеральної прокуратури, Верховного суду, Служби безпеки. Потрібно — для науки іншим — посадити на лаву підсудних і судити публічно високопоставлених мафіозі, спійманих на гарячому. Потрібна нова рішуча кадрова політика. Потрібне залучення до органів влади висуванців нових політичних сил, зв´язаних дисципліною і відповідальністю.
Якщо найвищі керівники держави не наважаться чи побояться таких рішучих кроків, хай поступляться місцем іншим. Бо на карту поставлена сама доля України: стати їй сучасною європейською державою чи скотитися в сіру безвихідь "третього світу" — із всесильною корумпованою бюрократією, злиденним народом і небезкорисливою допомогою "старших братів"— не так уже й суттєво російських чи американських...
