П`ятниця, 15-Грудень-2017, 21:49:03 Ви увійшли як  Гість | Група "Гости"  Вітаю Вас  Гість | RSS

 | Оповідає Юрко (Бойко) Галина Павлівна | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід

Clocks for website
<a href="http://www.clock4blog.eu">clock for blog</a>
Free clock for your blog
» Меню сайту

» Категорії
Статті Чорновола [7]
ЗМІ про нас [1]
Історія [8]
Акції [17]
Події [13]
Аналітика [23]
Думка лідерів [42]
Заяви, звернення [50]


»Архів

» Випадкове фото


 
Сохранить


Оповідає Юрко (Бойко) Галина Павлівна

 

Подруга сім’ї Сидоренків в дитинстві і сусідка Юрко (Бойко) Галина Павлівна 1923 р.н.

Її батько Бойко Павло Микитович,під час голодомору був пухлий від недоїдання і тільки завдяки здоровому серцю дожив до 1934 року.Мати Бойко Олександра Петрівна,померла в 1943 році від болячок придбаних під час голодного мору.

Галина Павлівна все своє свідоме життя пропрацювала в личанському колгоспі "Країна Рад” в рільничій бригаді,понад 20 років бригадиром цієї бригади.В 1943 році вийшла заміж,має дочку і сина,внуків і правнуків.

 

Мої сусіди, Сидоренко Кирило і його дружина Сидоренко(Шелюг)Парасковія Дмитрівна 1885р.н. проживали по вулиці Ломаній 33(тепер39).Старші брати Парасковії Дмитрівни-Шелюг Борис Дмитрович і Олексій Дмитрович до революції 1917року служили в Миргородській управі-можливо це і послужило нещівному винищенню місцевими активістами,багатодітньої сім'ї Сидоренків.Як розповідала мені Парасковія Дмитрівна.

  Восени 1932 до їхнього двору нагрянули активісти Стаднянської сільської ради Кандьор Антон,Векла Іван,Павло Базура,Йоська Мокрина з постановую ради: «... -за невиконання плану по здачі лишків хліба розкуркулити і конфіскувати майно,коня,корову все наявне зерно на користь колгоспу Країна Рад.

Сім’я з 12-ма дітьми, залишилась без засобів до існування.Допоки була картопля, висівки перебивались,але посеред зими закінчились всі запаси,почали пухнути самі молодші.Порадившись з матір’ю,батько відвів молодших Дарію Миколу,Савку,Дмитра,Кирика і Явдоху до притулку там хай помалу,а давали їсти.

Весною 1933 року померли в притулку самі менші Кирик і Явдоха,а з настанням літа від епідемій померли Дарія і Микола. Батько не витримав такої наруги над дітьми,наложив на себе руки. Та на цьому нещастя від сім’ї не відступили,від дизентерії померли Савка і Дмитро.Всі вони похоронені на подвір’ї притулку по вулиці Єрківській 23(тепер31). 

Дома залишились старші діти,які були пухлими коли зявились колоски і дозріла картопля. Дізнавшись про смерть молодших, брат Михайло,який не спинався на ноги так як і батько, наложив на себе руки.

Пережили голодомор мати Парасковія Дмитрівна, діти Катерина 1905р.н,Іван 1909р.н.Пелагея 1912р.н,Григорій 1913р.н,Марія1914р.н.

Та не минулись даром роки голодомору так і не звелись на ноги Іван і Марія- доживали свій вік в спецінтернаті в Вишняках,Хорольського району,Григорій помер від сухот в 1943 році, Пелагея проживала в Миргороді в мікрорайоні Портянки,але та так і  не народила дитину після пережитого.

Парасковія Дмитрівна до кінця своїх днів виховувала дітей Катерини- Миколу 1937р.н. і Лідію 1944 року народження.

ЗАПИСАВ Джунь О.П.


» Голова
 
 Голова Миргородської міської організації Народного Руху України

» Нові фото


» Календар
«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

» Дузі сайту

maidan.org.ua





PR-CY.ru

Информер тиц и PR


Хранение изображений бесплатный хостинг изображений Закачивай Любые картинки
Бои: смотреть драки Онлайн
Медицинские тесты Свойства витаминов Ru
Если ты в игре продажа развивающие игры Вступай!
Жми сейчас: интернет магазин новости Регистрируйся!

Copyright MyCorp © 2017
Конструктор сайтів - uCoz