Вівторок, 19-Березня-2024, 08:39:34 Ви увійшли як  Гість | Група "Гости"  Вітаю Вас  Гість | RSS

 | Спогади Пазинича Івана Миколайовича | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід

Clocks for website
<a href="http://www.clock4blog.eu">clock for blog</a>
Free clock for your blog
» Меню сайту

» Категорії
Статті Чорновола [7]
ЗМІ про нас [1]
Історія [8]
Акції [17]
Події [13]
Аналітика [23]
Думка лідерів [42]
Заяви, звернення [50]


»Архів

» Випадкове фото


 
Сохранить

 

Спогади Пазинича Івана Миколайовича

 

Мої спогади базуються на розповідях моєї матері та мого дядька.

Мій прадід з козацького роду з с. Зубівка. Там він і одружився з козачкою,в якої був козацький наділ.

У мого діда, Пазинича Гаврила Івановича, було ще два брати - Іван та Роман. Роман забрав свій наділ (І/З) і господарював на ньому. Іван же свій наділ (І/З) віддав моєму дідові, а сам подався до міста. Тобто, по тих мірках, мій дід володів значною земельною площею.

Моя розповідь буде торкатися трагічних подій кінця 20-х рр., які відбувались в Миргородському повіті під час колективізації та встановлення радянської влади. Зокрема, я розповім про Бакумівку, де я народився і де жила моя сім’я.

Проводячи колективізацію, бакумівські комуністи-активісти вирі­шили діяти нелюдськими методами. Одного дня вони зібралися у "зборні" (сільській  раді). Там був кінь. Сани позичили у мого діда, Пазинича Гаврила Івановича. Ці комуністи-активісти вдень роз’їжджали по селу, добряче підпили. Ввечері ця ватага під’їхала до садиби Ковтунів. Вони проживали там,де нині знаходиться контора колгоспу, і яка до цього часу носить назву Ковтунівщина.

Під’їхавши до хати Ковтунів, активісти зайшли до будинку. Всю сім’ю зігнали в одну кімнату, а потім по-одному почали виводити в іншу кімнату. Там членів сім’ї заставляли ставати на коліна і бити поклони і давати клятву, що в хаті немає золота. Коли члени сім’ї ставали бити поклони,їм на шию накидали удавки і так знищили всю сім’ю. Тіла загорнули в ряднини і завантажили на сани. Потім вся група поїхала на Крячунівщину ( там,де був маєток Смагіних) на річку Хорол. Там активісти-комуністи прорубали ополонку і повкидали вві трупи в річку.

У той час,коли сім’ю Ковтунів знищували і вкидали в річку, за ними слідкував Засиль Діденко (сільське прізвище Коза),і бачив вою процедуру. Через день-два,коли односельці почали турбува­тися, де дівалася сім’я Ковтунів, Василь дав вказівку, що необхідно шукати їхні трупи в Хоролі. Там їх дійсно знайшли рибалки. Трупи повитягали і поховали всим селом.

В той же день ця ж група комуністів-активістів поїхала до Хомутця, де вчинила таку ж процедуру з однією сім’ею, як і з родиною Ковтунів. Сталося це десь на хуторі між Хомутцем і Бакумівкою. Розповідають, що це було те місце, де А.П.Чехов хотів придбати собі садибу,коли приїжджав на Миргородщину.

Серед учасників цього акту вандалізму мені відомий лише один - це двоюрідний брат моєї матері Ігор Наріжний. Він же говорив моїй матері,що "піди Палажко на ніч з дому,то ми те саме зробимо Пазиничам (тобто моїй родині),що й Ковтунам".

Не можу пробачити комуністам і того,що вони зробили з моїм дідом. Коли активісти-комуністи готувались до проведення розправи над сім’ею Ковтунів,то як я зазначав,позичили у мого діда сани. При розслідуванні даного випадку слідчий брав покази по справі і в мого діда,який також підтвердив,що сани у нього позичали.

Після дачі показів мого діда викликали до "зборні" (сільради) і побили амбарним замком. Після цього дід тиждень пролежав дома і помер. У побитті діда та акції по знищенню сім’ї Ковтунів,вірогідно, брав участь і Петро Бацман.

Після смерті діда нас почали розкуркулювати.

Як я вже говорив,брат мого діда проживав у Миргороді і був в добрих стосунках з миргородською партноменклатурою. Коли розпочався процес розкуркулювання,моя мати декілька разів їздила до діда Івана і просила допомогти,щоб нас не розкуркулювали.Нехворосний та Легейда,як тодішня керівна верхівка Миргородщини, декілька разів звертались до бакумівських комуністів з відповідними дзвінками, але врешті-решт це не допомогло.

Взимку 1931р. до нас в хату прийшли комуністи-активісти і повідомили,що нас розкуркулили і щоб ми забиралися геть із хати.

Уповноважений зайшов до хати,зняв з крючка колиску,в якій лежав двохмісячний я,і виніс на вулицю на 30-ти градусний мороз. Потім вигнали і інших членів сім’ї,сказавши,щоб ішли куди очі дивляться Наша сім’я вимушена була жити в різних добрих людей.

До цього часу не можу зрозуміти,за що людей,які тяжко працювали, зіп’яли хату,серед лютої зими вигнали на вулицю вмирати,

У 1937р. мого батька,Пазинича Миколу Гавриловича,арештували. З Бакумівки батька повезли в Комишню,де й відбувся суд. звинувачували по ст.58:агітація проти радянської влади. Кожний день його били, заставляли підписати документи,де визнавалась вина. За рішенням трійки батько отримав 10 років таборів. Покарання відбував у м. Біробіджан Хабаровського краю і повернувся у 1947р.

Наступні мої спогади базуються на спогадах мого дядька та матері і стосуються подій радянсько-німецької війни,які відбувались на Миргородщині, зокрема про партизанський загін у Обухівці.

З початку війни, коли фронт підійшов до Миргородщини,за В.Обухівкою був організований табір партизанського загону. В лісі була організована база:землянки,склади продуктів харчування та зброя. Після окупації фашистами Миргородського району усі члени партизанського загону пішли у ліс на свою базу.

Коли німці дізналися,де знаходиться ця база,вони вирішили її знищити. Для цього з декількох районів було зібрано поліцаїв, які блокували базу загону.

   В цій ситуації деякі члени загону вчинили не зовсім порядно, якщо не сказати більше. Наприклад єврей Чорток (вірогідно Чорток
Яків Юдович. Примітка А.Ф.),який був членом загону,пішов до командира загону Іващенка і на колінах,під приводом того що хворий,
просив дозволу покинути загін. Також він просив у Іващенка пропуск, завірений підписом та печаткою. Іващенко дозвіл дав. Більше того, Чортку дозволили виїхати із оточення на автомобілі «емка», який був захований партизанами в лісі. Таким чином, разом з водієм, а ним був член загону, моєї тітки чоловік Михайло Коваленко, Чортку вдалося втекти з оточення. Хто б що не говорив, а тоді ще можна було вийти з оточення через коридор Зіньків-Харків.                                                                              

На автомобілі Чорток з моїм дядьюм приїхали в Харків, і вже там їх дороги розійшлися. Чорток поїхав поїздом до своєї сім’ї в  Середню Азію, а Коваленко пристав до військової частини і воював до 1943р.До війни Михайло Коваленко працював водієм в міліції.

Про Чортка мені розповідав і Владислав Деркач (1929 р.н.). Він говорив, що зустрів Чортка в поїзді, переодягненого в жіночий одяг. Як мені відомо, Чорток після війни працював у заготзерні, потім, нібито сидів за недостачу, потім працював у міськторзі. До війни він нібито був уповноваженим.

Дещо, із розповідей моєї матері та батька,я знаю про долю декого з партійних активістів Миргородщини. Нехворосний, наприклад, який у 20-х рр. був активістом на Миргородщині, був ректором Харківського університету. Згодом він став ворогом народу. В 30-х рр. XX ст. його судили, на суді він  помер від розриву серця. Про встановлення радянської влади в Миргородському повіті мій батько розповідав мені, що коли в керамічному технікумі були збори (вірогідно, мова йде про перший з’їзд Рад Миргородського повіту, який відбувся 4 лютого 1919р. в приміщенні художньо-промислової школи їм. Гоголя. (Примітка А.Ф.) по встановленню радянської влади, то Г.П.Радченко бігав по сцені з маузером і заставляв голосувати за радянську владу.                      

 

  ЗАПИСАВ-ДИРЕКТОР МИРГОРОДСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ ,ФЕСЕНКО АНДРІЙ МИХАЙЛОВИЧ.


» Голова
 
 Голова Миргородської міської організації Народного Руху України

» Нові фото


» Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

» Дузі сайту

maidan.org.ua





PR-CY.ru

Информер тиц и PR


Хранение изображений бесплатный хостинг изображений Закачивай Любые картинки
Бои: смотреть драки Онлайн
Медицинские тесты Свойства витаминов Ru
Если ты в игре продажа развивающие игры Вступай!
Жми сейчас: интернет магазин новости Регистрируйся!

Copyright MyCorp © 2024
Конструктор сайтів - uCoz